Батьки-маніпулятори. Хто такі і що з ними робити?

Напевно кожен з нас зустрічав таких маніпуляторів.

Батьки-маніпулятори – це коли батьки маніпулюють дитиною з допомогою своїх емоцій, відверто кажучи, як їм погано.

Наприклад:

• Мама сьогодні не в дусі, так що не чіпай мене, не підходь до мене.
• На маму ображатися не можна!
• Не смій ображати маму!
• Не засмучуй маму! Май совість.
• Ти розлютив маму, ти у всьому винен! Так що не ний.
• Нікуди не підеш, мама ж буде сильно переживати.
• Ще одна така витівка і ти мене в могилу зведеш!

Тобто всі претензії до дитини пов’язані з емоціями батьків.

Ображати, засмучувати, розсердити, переживати, померти – це маніпуляції.

Таким чином, батько доводить дитині, що все дійсно серйозно і погано. Дитина лякається і веде себе так, як треба батьку.

Що буде з дитиною? Якщо у нього такий батько-маніпулятор

• Дитина буде підлаштовуватися під емоції батьків (батькам зручно, але для дитини – дуже шкідливо, для його майбутнього).
• Дитина буде догоджати батькам, лише б батько/мати не лаяли його (моментально виправляти ситуацію, щоб батьки були спокійні).
• Дитина буде вміти зчитувати емоції батьків, а на свої забивати.

І як підсумок: дитина стане эмпатом. Тобто навчиться читати емоції людей, поставить їх під голову свого життя.

Для нього будуть головні емоції інших людей, а не свої.

Свої емоції – він ніби закриє назавжди від усіх. Буде боятися проявляти свої справжні емоції та дії. Адже за них його лаяли з дитинства.

Що робити з такими дивними батьками-маніпуляторами?

Поки дитина маленька – нічого з такими батьками не зробити.

Т. к. батьки головні.

До психолога вони самі не підуть, оскільки вважають, що вони правильно роблять, виховують.

А ось, коли дитина підросте, тоді дорослій дитині потрібно вибудувати свої особисті кордону і попросити батьків, не порушувати їх.

Звичайно батьки будуть проти, вони будуть незадоволені таким рішенням. Знову спробують маніпулювати (наприклад, говорячи фразу: ось же виростили невдячного! ).

Адже особисті кордону – не дають користуватися і керувати тобою, іншим людям.

Особисті кордону – це відставання власних інтересів, турбота про себе. Захист від нападок шкідливих людей (включаючи рідних).

Особисті кордону – це коли ти відмовляєшся від чогось, т. к. тобі це не подобається, це зачіпає твої інтереси, тобі не зручно і некомфортно щось зробити для інших.

Наприклад:

• до мене в гості сьогодні не можна, т. к. я втомився і хочу відпочити в тиші.
• я не вийду на роботу у вихідний. Оскільки мені не зручно, у мене інші плани.
• я не зможу забрати тебе в село, мені не зручно, у мене інші плани.
• я не можу дати тобі грошей в борг, т. к. самому потрібні гроші (можна і без пояснень причин).
• я не можу допомогти завтра тобі на дачі, на городі, оскільки втомився на роботі, мені треба відпочити.

Всі ці фрази, що стосуються особистих кордонів, захищають свої інтереси, це турбота про себе.

Виявляється, мої батьки теж маніпулятори.

Я часто у дитинстві і юності чула такі фрази, докори, з емоціями.

Що я у всьому винна втоми батьків, брак грошей, в тому, що мати багато трудиться заради мене.

Мати приходила з роботи і просила її не чіпати.

А батько був не проти покерувати мною. Він владний, любив пригнічувати мене у всьому. Вказувати на моє місце в будинку. Що я зобов’язана робити.

Мої батьки не вміють спокійно розмовляти, лише докоряють, наїжджають.

А мені набридло таке спілкування. По суті я добрий, м’який людина, можу багато чого зрозуміти, але і у мене кінчається терпець.

Мені з ними важко спілкуватися, тому що вони занадто нахабні, галасливі і постійно намагаються мене продавити під себе.

Я навчилася з ними спілкуватися.

Відтепер я спілкуюся з ними на відстані, не розповідаю подробиці мого життя. Так вони не можуть дістати до мене, образити, докорити.