Як малювання розкриває потенціал дитини

Спільна творчість, обговорення в групі своїх робіт та малюнків інших учнів розвиває емпатію. Діти вчаться співпрацювати, висловлювати свою точку зору і прислухатися до думки інших.

Складні програми, високі стандарти, конкуренція в сучасній шкільній освіті змушують багатьох батьків замислюватися про підготовку своєї дитини до майбутніх випробувань мало не з самого народження. До того ж відсутність у методиках раннього розвитку немає, скоріше, навпаки. Дітям пропонується освоювати читання, лист, рахунок в тому віці, коли їх мозок фізіологічно не готовий до цього, а набуті вміння і навички ніяк не використовуються в повсякденному житті. При цьому ігнорується той факт, що дошкільний вік – це період найбільш сприятливий, насамперед, для розвитку уяви і емоційної сфери.

Діти малюють свої улюблені образи багато разів, запам’ятовуючи їх і з плином часу додаючи нові деталі.

Чому важливо розвивати емоційність дитини в дошкільному віці

Не приділяючи достатньо уваги емоційним процесам в дитячому віці, замість гармонійно розвиненої особистості ми ризикуємо отримати емоційно незрілого, невротичного людини, який не розумів своїх почуттів та переживань, а також емоцій і намірів інших людей. На думку відомого нейропсихолога А. Семенович, наслідки ранніх надмірних навантажень на пізнавальні процеси у збиток емоційності можуть позначитися не відразу. Лише через деякий час батьки починають дивуватися, звідки «раптом» беруться страхи, чому «раптом» виникають емоційні зриви в пубертате, чому дитина проявляє агресію або відчуває тривожність. Психологи переконані, що тільки гармонійний розвиток і узгоджене функціонування емоційної сфери та інтелекту можуть забезпечити успішне вирішення будь-яких завдань.

У віці чотирьох-п’яти років діти починають з допомогою малюнків розповідати історії і вирішувати свої проблеми, більш або менш істотно видозмінюючи основні форми , щоб ясніше виразити вкладений в них сенс.

Як формується емоційний інтелект

Під емоційним інтелектом у психології розуміється здатність розпізнавати свої і чужі емоції, почуття і бажання, а також уміння ними управляти. Це важливо для всіх дітей без винятку, але особливо для дітей з різними порушеннями емоційно-вольової сфери та комунікації.

Успішний розвиток емоційного інтелекту неможливо без спеціально організованої діяльності, без послідовних зусиль батьків, педагогів і самої дитини. І якраз заняття образотворчим мистецтвом мають у цій області дуже великим потенціалом.

Малювання вчить дитину не боятися негативних емоційних станів, не пригнічувати їх, а знаходити адекватні художні форми їх вираження. Крім того, сам процес створення власної картини дозволяє знизити рівень стресу і впоратися з тривожністю.

Як заняття малюванням допомагають розвивати емоційність

Для повноцінного самовираження юного художника дуже важливими є умови, в яких відбувається діяльність. Тому першочерговим завданням педагога – художника є створення творчої, емоційно насиченого середовища, яка включає в себе і відповідне оформлення навчального класу, і довірчий стиль спілкування, і увага до індивідуальних особливостей кожного учня. На заняттях, які проходять в атмосфері доброзичливості і співробітництва, без жорстких вимог і обмежень, дитина має можливість самостійно пройти шлях від власних переживань, зародження образу до вибору форм і художніх засобів втілення своєї ідеї. Будучи активним мотивованим учасником навчання, дитина отримує уявлення про колір, форму, композицію, засвоює художні прийоми не механічно, а у зв’язку з власною ідеєю, будучи зацікавленим у найбільш повному розкритті свого задуму. Педагог, зі свого боку, в спільному творчому процесі знайомить дитину з базовими поняттями і художніми прийомами, коригує, допомагає спланувати діяльність.

Будучи активним мотивованим учасником навчання, дитина отримує уявлення про колір, форму, композицію, засвоює художні прийоми не механічно, а у зв’язку з власною ідеєю, будучи зацікавленим у найбільш повному розкритті свого задуму.

Малювання дозволяє виявити і вирішити емоційні проблеми

Дитячий малюнок – це завжди щось дуже особисте, його історія, його проекції. А для дорослих – можливість тактовно поговорити з дитиною про його переживання, прихованих емоційних проблем і разом пошукати способи їх вирішення. Малювання вчить дитину не боятися негативних емоційних станів, не пригнічувати їх, а знаходити адекватні художні форми їх вираження. Крім того, сам процес створення власної картини дозволяє знизити рівень стресу і впоратися з тривожністю.

Малювання дозволяє висловити те, для чого важко підібрати слова. Особливо це важливо для аутичних дітей з різними вадами мовлення. Вони починають малювати раніше, ніж говорити, і, найчастіше, це єдиний спосіб налагодити зв’язок з навколишнім світом.

У малюванні процес не менш важливий, ніж результат. Недосконалий малюнок, з точки зору дорослого, не може бути єдиним критерієм оцінки результативності навчання.

Роль малювання у розвитку комунікативних здібностей

Багато діти часто і із захопленням розповідають про те, що вони зображують. Чому саме так, а не інакше, що їм подобається, а що не дуже. Соціальна взаємодія у групі також важлива частина розвитку емоційності на заняттях малюванням. У ході вільного діалогу з педагогом дитина озвучує свої переживання, зосереджує на них увагу, а це призводить до більшої усвідомленості і розумінню власних психічних процесів. Спільна творчість, обговорення в групі своїх робіт та малюнків інших учнів розвиває емпатію. Діти вчаться співпрацювати, висловлювати свою точку зору і прислухатися до думки інших.

У малюванні процес не менш важливий, ніж результат. Недосконалий малюнок, з точки зору дорослого, не може бути єдиним критерієм оцінки результативності навчання. Важливо розуміти, що малюючи, дитина отримує безцінний досвід пізнання себе, своїх можливостей і навколишнього світу. Саме ці знання стануть основою його подальшого зростання, запорукою щасливого і успішного життя.